абсолютний

-а, -е.

1) Безвідносний, узятий поза зв'язком, без порівняння з чим-небудь; безумовний.

2) Цілковито чистий, без домішок.

••

Абсолю́тний спирт — етиловий спирт, який практично не містить води.

3) Цілковитий, повний; необмежений; досконалий, довершений.

••

Абсолю́тна величина́ [ді́йсного] числа́ мат. — саме число, взяте без знака плюс або мінус.

Абсолю́тна висота́ — перевищення по вертикалі даного пункту земної поверхні над рівнем, який приймають за нульовий.

Абсолю́тна відповіда́льність юр. — вид матеріальної відповідальності, що настає в результаті завдання шкоди.

Абсолю́тна воло́гість пові́тря фіз. — кількість водяної пари в грамах, що міститься в даний момент в 1 м³ повітря.

Абсолю́тна додатко́ва ва́ртість ек. — додаткова вартість, створювана подовженням робочого дня за межі необхідного робочого часу.

Абсолю́тна іде́я філос. — те саме, що абсолю́т.

Абсолю́тна і́стина філос. — об'єктивна реальність, що пізнається через ряд відносних істин.

Абсолю́тна мона́рхія — різновид монархічної форми правління, який характеризується зосередженням усієї повноти державної, а також духовної влади в руках монарха.

Абсолю́тна по́хибка — модуль різниці між точним числом та наближеним його значенням.

Абсолю́тна [земе́льна] ре́нта ек. — рента, яку одержує землевласник з усіх ділянок землі.

Абсолю́тна температу́ра фіз. — температура, що вимірюється по абсолютній термодинамічній шкалі.

Абсолю́тний нуль фіз. — найнижча температура (-273,16°C), за якої припиняється тепловий рух молекул у тілі.

Абсолю́тний слух — здатність пізнавати та відтворювати висоту будь-якого звуку без попереднього слухового настроювання.

Абсолю́тний чемпіо́н — спортсмен, що переміг усіх претендентів на звання переможця змагань.

Абсолю́тні систе́ми одини́ць фіз. — системи одиниць, у яких одиниці довжини, маси і часу вибрані за основні.